С Е Л О

Р А Г І В К А

Село Рагівка є центром Рагівської сільської ради, до складу якої входили села Котовське, Ясено і Шевченкове (вони після аварії на ЧАЕС відселені).

Колись на місці, де пізніше виросло село Рагівка, ріс густий ліс. Величезні дуби разом зі стрункими соснами займали ці місця. Люди, які прийшли сюди, оселилися біля невеликої річки, яка в цьому місці утворювала немовби ріг. Від цього і пішла назва поселення - Рогівка, бо воно розташувалося в розі річки. А згодом село почали називати Рагівкою.

Поселенці займалися смоловарінням. Відходи смоли виливали в річку,від чого вода була масна. По річці смолу сплавляли в інші місця. Тому і назвали її Смолянкою.

Посеред села було велике болото, а навколо нього на маленьких клаптиках землі можна було бачити із дерев’яними сохами і боронами орачів.

Село Рагівка входило до складу Радомишлянського повіту Хабенкської волості. Населення ( разом із с.Яблунькою ) складало до 1917 року 850 чоловік.

Вся земля і ліс були поділені і носили назви від прізвища володаря. Бідні не мали права ходити в ліс по дрова. Їм навіть видавалися спеціальні квитки за 7-8 копійок на збирання грибів та ягід.

Село Рагівка також пережило сумні часи татарської навали. У ХІУ-ХУІ ст. починається загарбання земель польською шляхтою. Українські поміщики всіляко допомагали їм. В ті часи всі навколишні села Хабенської волості належали польській княгині Слуцькій, а пізніше переходили то до Полозів,то до Яковецьких та інших феодалів. Часто за право володіння між окремими князями виникали суперечки, які розв’язувались за допомогою сили. В результаті такої боротьби Тишкевичів і Харлінських у 1685 році м.Хабне змушене було платити Тишкевичам значну суму грошей .В квітні того ж року загони Тишкевича знову напали на Хабне і Рагівку.

З середини ХУІІІ століття село переходить у власність князів Стецьких, а на початку ХІХ століття – князів Радзівіллів.

У 1835 році поміщик Станіслав Горват купив Хабенський маєток у княгині Радзівілл за 300 тис.крб.разом із селом Рагівка. Проте й новий власник не дбав про селян. Ні школи, ні якихось інших закладів у селі не було понад півстоліття. І лише у 1899 році в Рагівці була відкрита земська школа. Організував її учитель Каряка Андрій Данилович. Пізніше тут працювали Петрук Степан Остапович, Козман Гнат та ін. Згодом було відкрито церковно-парафіяльну школу, учителем в якій був Руденко Тимофій Васильович. Але школу відвідували тільки діти заможних селян. Тому більшість жителів Рагівки була неписьменною.

Станом на 1900 рік в с.Рагівка (разом із Яблунькою та Шевченковим) було 318 дворів, у яких проживало 1685 чол.населення.Основним заняттям було землеробство. В селі були школа,4 кузні,12 вітряків, маслобійний завод. Пожежний інвентар села складав 10 бочок і 9 багрів.

Старожили села розповідають, що прізвища селянам давали від того,чим вони займались. Хто гнув ярма-Ярмаченко; варив смолу-Смолянчук; валяли валянки – Бурки. Освітлювали хати «по-чорному» з допомогою димоходів: в стелі прорізували дірку ,прибивали до неї довгий мішок, знизу підвішували до цього мішка довгу решітку, на якій розкладали вогонь. Хата завжди була в диму і пахла смолою. Жило в такій хаті до 20 чоловік-по кілька сімей.

В 1904 році в с.Яблунька відбувся самостійний переділ землі. Але повстання селян було придушене козаками.

Після революції 1917 року селянам Рагівки почали наділяти землю. Першому дали наділ багатодітному селянину Климу Андрійчуку.

Весною 1929 року були створені колгоспи «Червона авіація» та ім.Ворошилова, в які записали більшість селян села. Першими головами колгоспів були обрані Григорій Іванович Гончаренко та Петро Нестерович Науменко.

У 1923-1931 рр. головою сільської ради був Микола Захарович Гончаренко. В селі налічувалося 399 дворів, у яких проживало 2269 чоловік населення. У 1931 році комсомольська організація села налічувала 12 чоловік. Секретарем була Євдокія Леляк.

До 1928 року не всі діти села отримали освіту за 4 класи, адже частина дітей взагалі не ходила до школи. Отож з 1927 по 1930 рік діяли вечорами лікнепи. Неписьменність у селі майже повністю була ліквідована.

Віроломний напад фашистської Німеччини перервав мирну працю й жителів села Рагівки. Село було окуповане 24 серпня 1941 року. Фашисти знищували навіть мирне населення. В німецьке рабство було забрано 149 чоловік,закатано-8 чоловік. В селі було знищено сім’ю Марка Кота.80-річну жінку Гончаренко фашисти втягли на горище і там вбили.

Села Рагівської сільської ради були звільнені від фашистської окупації 14 листопада 1943 року.

Багато жителів села за подвиги, здійсненні на фронтах війни, нагороджені орденами і медалями. З другої світової не повернулося в село 195 воїнів.

У післявоєнний час за короткий строк було відбудоване сільське господарство: споруджувалися нові добротні будинки, тваринницькі приміщення, фельдшерсько-акушерські пункти, Будинок культури, збудовано нову школу.

В селі з’явилася своя інтелігенція: вчителі, агрономи, ветлікарі, лісничі. Основним заняттям сільських трудівників було вирощування елітних сортів картоплі, ферми колгоспу давали тисячі тонн молока.

Але в ніч з 26 на 27 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС стався вибух, який перекреслив всі плани рагівчан.

Після евакуації населення в селах Рагівка та Яблунька залишилося 237 дворів,у яких проживає 552 чоловіки. В селі є необхідні умови для проживання.

Із 552 чоловік-198 пенсіонерів.Одиноких -91 чоловік. Дітей від 1 до 14 років -109.

На даний час в селі функціонує:

- сільська рада - головою обрана Гаращенко Олена Миколаївна

- Будинок культури –завідуюча Будичина Любов Володимирівна

- бібліотека – завідуюча Постолюк Світлана Петрівна

- фельдшерсько-акушерський пункт – зав.Фапом Мухоїд Валентина

Володимирівна

- школа – директор Мартиненко Лідія Едуардівна

- дитячий садочок «Їжачок» - Хомич Оксана Ігорівна, та

три магазини.

Населений пункт газифіковано, забезпечено водопостачанням, налічується 75 радіоточок,46 телефонів.

До села від центральної автомагістралі прокладена асфальтована дорога, по селу всі вулиці мають дорогу з твердим покриттям.

Село Рагівка розташоване між трьома відселеними населеними пунктами, але до цього часу не вирішено питання перегляду статусу села, а це питання найбільше хвилює жителів села.

Наші люди святкують такі традиційні свята : Новий рік, День захисника Вітчизни, Міжнародний Жіночий день 8 Березня, День Перемоги, День Конституції України, День Незалежності України.

В населеному пункті в 1999 році було споруджено культову споруду імені Святого Луки, тож наші жителі святкують ще одне традиційне релігійне свято-День святого Луки 31 жовтня.

З липня 2012 року в селі Рагівка розпочало свою діяльність ТОВ «Розважівське агропромислове товариство», керівником якого є Прохоренко Андрій Дмитрович. З населенням було заключено 84 договори оренди земельних ділянок, а також укладено договір з Рагівською сільською радою по обробітку невитребуваних часток (паїв).Всі ділянки були оброблені та засіяні житом.

Протягом 2012 року на сходах громадян населеного пункту пріоритетною проблемою для життєдіяльності села Рагівка було визначено поточний ремонт вуличного освітлення та впроваджено в дію мікропроект : «Енергозберігаючі заходи в селі Рагівка :заміна вуличних ліхтарів на енергозберігаючі».

Болючим питанням для жителів села Рагівка є також збереження функціонування та збереження діючих установ.

Перспективою розвитку на майбутнє є придбання та встановлення дитячого майданчика, а також будівництво соціального житла для молодих спеціалістів.

У Рагівці живуть добрі та працьовиті люди. І хоч багато горя випало на їх долю, вони ніколи не втрачають почуття гумору, людяності.

Коментарi